Чорнобривці (Tagetes patula L.)
У Африці цю рослину називають хакібум і використовують для відлякування мух від житла, а також висаджують між картопляних кущів для боротьби з нематодами. Олії включала у різні мазі для знищення личинок, що утворюються при жарі на гнійних ранах, а також використовували як проносне і для очищення організму від отрути.
Широкого поширення набули чорнобривці після закінчення війни, коли австрійські солдати вивезли цю рослину з Африки. У народній медицині водний настій квіток чорнобривців з давніх давен використовували як сечогінний, потогінний і протиглистовий засіб.
Ефірна олія застосовується при неврозах, циститі, уретриті, затримці сечовипускання, глистах. Внутрішньо приймають при «курячій сліпоті», сечокам'яній хворобі.
Ефірна олія чорнобривців є протимікробним засобом, що перешкоджає розвитку інфекції після укусу комах. Застосовується для лікування отиту, покращує слух. Олія використовується при запаленні дихальних шляхів, полегшує рух слизу, нейтралізує застійні явища, допомагає при кашлі. Може застосовуватися в мазях і кремах для масажу при розтягуванні м'язів і сухожиль. Володіє седатівним дією і сприяє зниженню артеріального тиску. Олія загоює рани, порізи на шкірі, розм'якшує затвердіння і мозолі, застосовується для лікування грибкових захворювань.
Запах чорнобривців в аромолампах рекомендується при неврозах, депресіях, невпевненості і розгубленості.
Дозування: зовнішньо для приготування масажного крему - 10 крапель олії на 20 мл основи; ванни - до 10 крапель; аромолампа - 2- 3 крапель; всередину - 1-3 краплі масла з медом.
Протипоказання: при екземі, вагітності до 32-х тижнів.
Добре поєднується з ефірними оліями іланг-ілангу, апельсину, каріандру, лаванди, ладану, лимону, чайного дерева, сандалу.
|
|
|
|
