–озторопша
–озторопша пл¤миста (Silybum marianum L.) (њњ ще називають гостре-строкате) - л≥карська культура, ¤ка в останн≥й час набула широкоњ попул¤рност≥ на територ≥њ ”крањни.
Ћатинська родова назва рослини - Silybum - походить в≥д грецького слова, ¤ке переводитьс¤ ¤к "пензлик". ¬идова ж назва дана на честь ƒ≥ви ћар≥њ. ≤м'¤ Ѕогоматер≥ згадуЇтьс¤ в назв≥ ц≥Їњ рослини на багатьох Ївропейських мовах. Ѕолгари, наприклад, називають розторопшу "подарунком ƒ≥ви ћар≥њ". ћабуть, жодна рослина на «емл≥ не удостоњлас¤ такого високого званн¤.
ќднор≥чна рослина родини складноцв≥тих. —тебло пр¤мосто¤че, масивне, борозенчасте, голе або опушене волосками, нерозгалужене або малорозгалужене, заввишки до 150 см. ѕрикоренев≥ листки велик≥, сильно зморщен≥, перист≥, довжиною до 100 см, гол≥ на черешках, стеблов≥ листки чергов≥, сид¤ч≥, з б≥лими с≥тчастими жилками ≥ жовтувато-б≥лими колючками. в≥тки з≥бран≥ у суцв≥тт¤ - кошики, ¤к≥ розм≥щен≥ поодиноко на розгалужених стеблах, велик≥ до 4 см в д≥аметр≥. в≥тки вс≥ трубчаст≥ пурпурово-червон≥. ÷в≥те у травн≥ - серпн≥. ѕл≥д - с≥м'¤нка чорна з с≥рими краплинками ≥ чубчиком ≥з волоск≥в на к≥нц≥, завдовжки до 20 мм, блискуча.
–озторопша пл¤миста поширена в п≥вденних районах Ївропейськоњ частини нашоњ крањни, на авказ≥, в «ах≥дному —иб≥ру ≥ —ередн≥й јз≥њ. –осте на пустир¤х, см≥тних сухих м≥сц¤х, уподовж дор≥г. ќстанн≥ми роками вирощуЇтьс¤ в садах, городах ≥ на пол¤х с≥льськогосподарських п≥дприЇмств ¤к л≥карська рослина.
” Ћ≥состепу ”крањни даний вид не трапл¤Їтьс¤ в природних умовах. “ому дл¤ отриманн¤ л≥карськоњ сировини њњ потр≥бно вирощувати в культурних пос≥вах.
–озторопша пл¤миста- культура раннього пос≥ву. ќптимальний терм≥н сп≥впадаЇ з с≥вбою п≥зн≥х ¤рових культур ≥ це забезпечуЇ дружн≥ сходи на 8-10-й день за середньодобовоњ температури +10∞—. ƒл¤ њњ вирощуванн¤ найкраще придатн≥ пухк≥, слабокисл≥ (рH 5,5-6,0) суп≥щан≥ грунти.
•рунт перед пос≥вом потр≥бно зрихлити та внести герб≥циди, оск≥льки розторопшу неприпустимо вис≥вати на засм≥чених д≥л¤нках, особливо багатор≥чними бур'¤нами. ¬она не вибаглива до родючост≥ ірунт≥в, але на п≥дживленн¤ реагуЇ потужн≥м ростом ус≥х частин рослини. ѕосухост≥йка, особливо в друг≥й половин≥ вегетац≥йного пер≥оду.
ращ≥ попередники розторопш≥ - чист≥ пари або озим≥, так≥, що йдуть по парах, багатор≥чн≥ ≥ однор≥чн≥ трави.
¬икористовують так≥ сорта: ƒебют, —амар¤нка.
—истема обробки грунту складаЇтьс¤ з лущенн¤ стерн≥ дисковими боронами в два сл≥ди на глибину 6-8 см, через 10-14 дн≥в - повторне лущенн¤ на глибину 12-14 см.
Ќа пол¤х, засм≥чених осотом, при в≥дростанн≥ його розеток п≥сл¤ дискового лущенн¤ внос¤ть герб≥цид 2,4-ƒ в доз≥ 0,8-1,0 кг або 4 кг/га препарати д≥ален. ќрють на глибину 25-27 см. ” зимовий пер≥од провод¤ть сн≥гозатриманн¤. ѕередпос≥вна п≥дготовка ірунту - ранньовесн¤не боронуванн¤ з¤б ≥ культивац≥¤ на глибину 6-8 см.
ращий спос≥б пос≥ву - суц≥льний, норма вис≥ву 25-30 кг/га, глибина закладанн¤ нас≥нн¤ 3-4 см. —уц≥льний спос≥б пос≥ву забезпечуЇ б≥льш р≥вном≥рне дозр≥ванн¤ нас≥нн¤.
Ѕ≥олог≥чна особлив≥сть розторопш≥ - нер≥вном≥рн≥сть сход≥в, що зобов'¤зуЇ дотримувати в технолог≥њ њњ оброб≥тку передпос≥вного ≥ п≥сл¤пос≥вного.
„ерез 4-5 дн≥в п≥сл¤ пос≥ву грунт боронують, щоб знищити к≥рку ≥ ниткопод≥бн≥ проростки бур'¤н≥в. –оботу виконують на сходах упоперек пос≥ву у фазу другоњ пари двох справжн≥х листк≥в.
Ќа гр¤дц≥ вигл¤даЇ (до утворенн¤ кв≥тконоса) досить декоративно. «ацв≥таЇ в червн≥ ≥ цв≥те майже усе л≥то. —уцв≥тт¤- кошички бузкового кольору до 6 см у д≥аметр≥. ’ороший медонос.
—ировину (плоди) збирають в третю декаду серпн¤ при достиганн≥ нас≥нн¤, коли суцв≥тт¤ (кошики) висихають, набувають жовтого кольору ≥ починають розпушуватись. Ќас≥нн¤ достигаЇ по м≥р≥ засиханн¤ кошичка ≥ може швидко висипатись, тому його зб≥р потребуЇ пост≥йноњ уваги й в≥дбуваЇтьс¤ у к≥лька прийом≥в.
ѕри пр¤мому комбайнуванн≥ зернозбиральн≥ комбайни зр≥зають коробочки ≥ обмолочують њх при зб≥льшеному зазор≥ ≥ зменшеному числ≥ оборот≥в молотильного барабана.
Ќас≥нн¤ необх≥дно в день прибиранн¤ негайно очистити в≥д дом≥шок, ≥накше самоз≥гр≥ванн¤ приведе до пл≥сн¤в≥нн¤ нас≥нн¤, що р≥зко понизить њх товарн≥ ≥ пос≥вн≥ ¤кост≥.
ѕ≥сл¤ попереднього очищенн¤ зерно висушують до вологост≥ 12% активним вентилюванн¤м або розстилають тонким шаром (8-10 см) ≥ пер≥одично перевертають. —хож≥сть нас≥нн¤ збер≥гаЇтьс¤ прот¤гом трьох рок≥в.
ќсобливу увагу сл≥д звертати на попередженн¤ травмуванн¤ нас≥нн¤ в процес≥ прибиранн¤, обробки ≥ збер≥ганн¤.
–ослина не пошкоджуЇтьс¤ шк≥дниками.
’≥м≥чний склад
Ћ≥карською сировиною Ї зр≥л≥ плоди розторопш≥, але л≥кувальними Ї с≥к з трави ≥ кор≥нь. ” нас≥нн≥ м≥ст¤тьс¤ флавол≥гнани (сил≥б≥н, сил≥д≥ан≥н, сил≥кр≥ст≥н ≥ ≥н.) (2,7%), до 32% жирноњ ол≥њ, до 0,1% еф≥рноњ ол≥њ, б≥огенних ам≥н≥в, (г≥стам≥н, тирам≥н), смоли, чинник “ (що п≥двищуЇ число тромбоцит≥в в кров≥), макроелементи - кал≥й, кальц≥й, магн≥й, зал≥зо; м≥кроелементи - марганець, м≥дь, цинк, хром, селен, йод, б≥р ≥ ≥н.
” нас≥нн≥ розторопши присутн¤ значна к≥льк≥сть в≥там≥н≥в групи ¬, необх≥дних дл¤ регул¤ц≥њ жирового обм≥ну, живленн¤ серцевого м'¤за, нервовоњ системи, шк≥ри, орган≥в зору, а так само жиророзчинн≥ в≥там≥ни A, D, F, E ≥ .
—еред флавоноњд≥в переважаЇ кверцитин. Ћ≥п≥дний комплекс представлений токоферолами, фосфол≥п≥дами, ацилгр≥церинами. —ил≥б≥н в≥дноситьс¤ до групи гепатопротектор≥в. ѕерешкоджаЇ руйнуванню кл≥тинних мембран, що обумовлено здатн≥стю ≥нг≥б≥рувати перекисне окисленн¤ л≥п≥д≥в в пошкоджених гепатоцитах, внасл≥док чого в≥дбуваЇтьс¤ стаб≥л≥зац≥¤ кл≥тинних мембран, запоб≥гаЇ втрата компонент≥в кл≥тини. ѕерешкоджаЇ проникненню в кл≥тку де¤ких гепатотоксичних речовин (зокрема отрути гриба бл≥доњ поганки).
–озторопша кр≥м л≥кувальних властивостей маЇ харчову ц≥нн≥сть. —поживають молод≥ листки ≥ м'¤систе кв≥тколоже, ¤к≥ м≥ст¤ть в≥там≥ни та м≥кроелементи.
‘армаколог≥чн≥ властивост≥
ѕрепарати з розторопш≥ Ї гепатопротекторами, мембраностаб≥л≥заторами, антиоксидантами, надають загальнозм≥цнюючу ≥муномоделюючу д≥ю.
ќл≥¤, екстракт ≥ шрот нас≥нн¤ розторопш≥ добре впливають на обм≥н речовин, п≥двищують оп≥рн≥сть орган≥зму до р≥зних захворювань, волод≥ють антиалергенними ≥ детоксикац≥йними властивост¤ми, завд¤ки ун≥кальному набору ќмега-3- пол≥насиченних жирних кислот в оптимальному сп≥вв≥дношенн≥. ¬и¤влена антиоксидантна, антимутагенна, мембранопротекторна, ранозагоювальна д≥¤ ол≥њ розторопш≥.
ѕрактично повна в≥дсутн≥сть токсичност≥ ≥ приЇмний смак плод≥в розторопш≥ дозвол¤Ї використовувати порошок з них ¤к сурогат кави ≥ у виробництв≥ л≥кувально-проф≥лактичних хл≥бобулочних ≥ кондитерських вироб≥в.
ќл≥¤ розторопш≥ в поЇднанн≥ з ≥ншими компонентами природного походженн¤ використовуЇтьс¤ в косметичних композиц≥¤х дл¤ посиленн¤ обм≥нних процес≥в ≥ в≥дновленн¤ нормального тургору шк≥ри, догл¤ду за запаленою шк≥рою, що п≥ддалас¤ терм≥чн≥й д≥њ або д≥њ ультраф≥олетових промен≥в.
Ќа основ≥ флавол≥гнан≥в, вид≥лених з нас≥нн¤ розторопш≥, створен≥ всесв≥тньо в≥дом≥ препарати дл¤ л≥куванн¤ ≥ проф≥лактики гепатит≥в, цироз≥в печ≥нки, виразок токсичного характеру.
«астосуванн¤ в народн≥й медицин≥
–озторопшею з давн≥х час≥в вельми усп≥шне л≥кували важк≥ недуги. ¬она вважалас¤ сильним засобом при р≥зних хворобах печ≥нки: цироз≥, жовт¤ниц≥, ушкодженн¤х њњ алкоголем, л≥ками, токсинами, рад≥ац≥Їю.
«астосовуЇтьс¤ при холециститах, запаленн¤х жовчних проток ≥ жовчнокам'¤ноњ хвороби, хвороби селез≥нки, щитовидноњ залози, кров≥, а також при в≥дкладенн≥ солей, розширенн≥ вен, набр¤ках, вод¤нц≥, ожир≥нн≥, радикул≥т≥, суглобових бол¤х, гемороњ, алерг≥чних захворюванн¤х.
” дерматолог≥њ масло розторопш≥ використовують при л≥куванн≥ в≥тил≥го, псор≥азу, облис≥нн¤, вугр≥в.
” народн≥й ф≥тотерап≥њ в≥двар кор≥нн¤ застосовують при зубному бол≥ (полосканн¤), пронос≥, катарах шлунку, затримц≥ сеч≥, радикул≥т≥ ≥ судомах.
—≥к лист¤ п'ють при кол≥т≥, ¤к жовчог≥нний ≥ сечог≥нний зас≥б.
ћука з нас≥нн¤ розторопш≥ знижуЇ показник цукру в кров≥, очищаЇ кров, допомагаЇ вил≥кувати варикоз.
–озторопша швидко ≥ ефективно зн≥маЇ поб≥чн≥ д≥њ х≥м≥отерап≥њ, в≥дм≥чен≥ випадки консервац≥њ ≥ повного л≥куванн¤ раку.
—≥к лист¤ ≥ в≥двар кор≥нн¤ л≥кують бол≥ в суглобах, радикул≥т, застар≥л≥ ≥ хвороби, що погано п≥ддаютьс¤ л≥куванню.
√омеопатичний препарат Carduus marianus призначаЇтьс¤ також проти захворювань, що супроводжуютьс¤ больовими в≥дчутт¤ми в печ≥нц≥ ≥ жовчному м≥хур≥. …ого з усп≥хом застосовують проти запаленн¤ жовчного м≥хура, головних бол≥в в лобов≥й област≥, при ≥ш≥ас≥, м'¤зовому ревматизм≥ ≥ виразках гом≥лки. «ас≥б вживають у вигл¤д≥ чистоњ початковоњ насто¤нки ≥ в невеликому розведенн≥ (D1, D2).
ѕерењданн¤ ≥ надм≥рне вживанн¤ алкоголю привод¤ть в б≥льшост≥ випадк≥в до ожир≥нн¤ печ≥нки, тобто руйнуванню або припиненню д≥¤льност≥ великоњ частини њњ кл≥ток. —аме в цьому випадку розторопша показала себе нешк≥дливим специф≥чним дл¤ печ≥нки ф≥тотерапевтичним засобом. ѓњ д≥юча речовина сил≥мар≥н нав≥ть у високому дозуванн≥ не маЇ поб≥чних д≥й ≥ надзвичайно добре впливаЇ на в≥дновленн¤ печ≥нки.
’оча в б≥льшост≥ випадк≥в в≥ддаЇтьс¤ перевага готовим препаратам, дл¤ людей з хворою або чутливою печ≥нкою дуже корисно курсове л≥куванн¤ чаЇм з розторопш≥. Ѕол≥ ≥ нездужанн¤ незабаром припин¤ютьс¤ ≥ в≥дновлюЇтьс¤ хороше самопочутт¤. ѕ≥сл¤ перенесеного гострого гепатиту ¤к додаткове л≥куванн¤ призначаЇтьс¤ регул¤рний прийом чаю з розторопш≥. ” рецептах на стандартн≥й упаковц≥ нас≥нн¤ розторопш≥ ƒержавна служба охорони здоров'¤ Ќ≥меччини рекомендуЇ њњ застосуванн¤ лише при легких порушенн¤х травленн¤.
„ай з розторопш≥ : 1 чайну ложку нас≥нн¤ (ст≥льки ж трави, ¤кщо ви нею користуЇтес¤) залити 1/4 л кипл¤чоњ води, насто¤ти 10-20 хвилин ≥ проц≥дити. „ай п'ють гар¤чим, невеликими глотками, по 1 чашц≥ вранц≥ натщесерце, за п≥вгодини до об≥ду ≥ увечер≥, перед сном.
„ай з розторопш≥ можна вживати з чаЇм з перцевоњ м'¤ти, цим дос¤гаЇтьс¤ не т≥льки пол≥пшенн¤ смаку, але ≥ у багатьох випадках посиленн¤ д≥њ.
Ѕагато ф≥тотерапевт≥в застосовують розторопшу при псор≥аз≥, пер≥оди загостренн¤ ¤кого часто пов'¤зан≥ з пог≥ршенн¤м печ≥нковоњ функц≥њ, а також при багатьох ≥нших дерматолог≥чних захворюванн¤х, ¤к≥ можуть бути першими симптомами порушень функц≥њ печ≥нки.
Ћюд¤м, що вживають спиртн≥ напоњ, треба уз¤ти на зам≥тку - ¤кщо вони не можуть в≥дмовитис¤ в≥д ц≥Їњ небезпечноњ звички, њм необх≥дний щоденний прийом препарат≥в розторопш≥, оск≥льки ц¤ рослина ефективн≥ше за будь-¤кий ≥нший зас≥б в≥дновлюЇ кл≥тки печ≥нки, уражен≥ алкоголем.
ќл≥¤ розторопш≥ волод≥Ї ранозагоювальними, протиоп≥ковими ≥ гепатопротекторними властивост¤ми ≥ не поступаЇтьс¤ за б≥олог≥чною д≥Їю активност≥ ол≥њ обл≥пихи.
Ќарешт≥, розторопша добре впливаЇ на травленн¤, оск≥льки п≥дсилюючи функц≥њ жовчоутворенн¤ ≥ жовчовид≥ленн¤ забезпечуЇ повне переварюванн¤ жир≥в ≥ оптимальне засвоЇнн¤ жиророзчинних речовин.
Ќародн≥ рецепти з розторопш≥.
Ќа м≥с¤чний курс л≥куванн¤ необх≥дно приблизно 600 г розторопш≥ пл¤мистоњ (в≥д 400 г, з р≥зних джерел). ƒоза також залежить й в≥д орган≥зму. Ќас≥нн¤ застосовують меленим. ƒобова норма - 20 г (2 ст. ложки нас≥нн¤ з верхом).
¬изначену к≥льк≥сть треба помолоти перед застосуванн¤м (вранц≥). ¬живати упродовж дн¤ по 1-2 чайних ложки за п≥вгодини до њди (можна просто запити водою). ≤ншими словами, добову норму необх≥дно р≥вном≥рно розпод≥лити на весь день.
™ й ≥нший рецепт: розмолоти добову норму ≥ звечора заварити в термос≥, пити весь наступний день.
ѕри гепатитах
¬≥двар нас≥нн¤: 30 г розтертого в порошок нас≥нн¤ варити на пов≥льному вогн≥ в 0,5 л води поки не википить половина води. ѕити по 1 ст. л. кожну година, починаючи з 8 до 20 год.
урс л≥куванн¤ - 21 день, 2 тижн≥ - перерва, ≥ знову пити 21 день.
ѕри захворюванн¤х печ≥нки
—ухий порошок нас≥нн¤ по 1 ч. л. застосовувати 4-5 разив на день.
урс л≥куванн¤ 40 дн≥в, перерва 14 дн≥в ≥ так п≥вроку-р≥к.
ƒл¤ виведенн¤ токсичних речовин з печ≥нки
¬≥двар трави з кор≥нн¤м: 2 ст. л. подр≥бненоњ сировини залити 0,5 л кип'¤тку, настоювати н≥ч. ѕити по ? скл¤нки 3 рази на день.
ѕри хворобах печ≥нки у д≥тей
¬≥двар нас≥нн¤ в молоц≥: 1 ст. л. нас≥нн¤ залити 1 стаканом гар¤чого молока, довести сум≥ш до кип≥нн¤, настоювати н≥ч, а вранц≥ знову довести до кип≥нн¤.
ѕити по ? стакана 4 рази на день через 1 годину п≥сл¤ њж≥.
|
|
|
|
