–апонтикум
—инон≥ми: ћарал¤чий кор≥нь (рапонтик сафлоропод≥бний, великоголовник сафлоропод≥бний,левзе¤, мараловий кор≥нь, маралова трава, олен¤чий кор≥нь, олен¤ча трава, рапонтикум) (рос. левзе¤ сафлоровидна¤) (Rhaponticum carthamoides)
–апонтик
сафлоропод≥бний
(Rhaponticum
carthamoides
(Willd.)) Ц
багатор≥чна травТ¤ниста рослина родини айстрових (Asteraceae).
÷е
типовий ендем≥к г≥р. ” природних умовах поширений у –ос≥њ - у г≥рських районах
ѕ≥вденного —иб≥ру (јлтай, узнецький јлатау, —а¤ни, ’амар-ƒабан); частково
прилеглих до јлтаю г≥рських систем —х≥дного азахстану (“арбагатай, —аур ≥
ƒжунгарський јлатау) та в ѕ≥вн≥чн≥й ћонгол≥њ (ћонгольський
јлтай).
–апонтик сафлоровидний Ц типовий вид субальп≥йського по¤су,
де в≥н утворюЇ найпродуктивн≥ш≥ ≥ численн≥ за площею фрагменти ценокомплексу.
“рапл¤Їтьс¤ й у верхн≥й частин≥ л≥сового по¤су на висот≥
1200-
¬насл≥док
широкого використанн¤ природн≥ зарост≥ рапонтика сафлоровидного зменшуютьс¤.
ќдин ≥з ефективних метод≥в збереженн¤ вид≥в рослин, що потребують охорони, Ї Ц
вивченн¤ њхн≥х б≥олог≥чних властивостей ≥ введенн¤ в
культуру.
–апонтик
сафлоровидний розпочали ≥нтродукувати в ботан≥чних садах ™вропи ¤к декоративну
рослину ще в XIX ст. ¬ колишньому —–—– у 1927-1928 рр. вели еп≥зодичн≥
досл≥дженн¤ з ≥нтродукц≥њ цього виду.
ќднак найб≥льшоњ попул¤рност≥ рапонтик сафлоровидний набув
у 50-х рокахXX ст. Ћ≥карськ≥ ≥ кормов≥ ц≥нност≥ цього виду на високому
науковому р≥вн≥ розпочали вивчати в ботан≥чних садах јЌ —–—– (÷ентральний
ботан≥чний сад —иб≥рського в≥дд≥ленн¤ –ос≥йськоњ академ≥њ наук, ÷ентральний
ботан≥чний сад јЌ Ѕ–—–), на досл≥дних станц≥¤х ¬≤Ћ– (Ѕотан≥чний ≥нститут ≥м. ¬.
Ћ. омарова јЌ —–—–, ≤нститут б≥олог≥њ ом≥ј–—–) та в ≥нших наукових установах.
ƒо к≥нц¤ XX ст. рапонтик сафлоровидний усп≥шно ≥нтродуковано в крањнах ™вропи Ц
Ѕ≥лорус≥њ, Ѕолгар≥њ, ѕольщ≥, ћолдов≥, „ех≥њ, –ос≥њ (у Ћен≥нградськ≥й,
ћосковськ≥й, Ќовосиб≥рськ≥й, —моленськ≥й област¤х, –еспубл≥ках Ѕашкортостан та
ом≥), ”крањн≥ ( арпатах, ињвськ≥й та ѕолтавськ≥й област¤х), що св≥дчить про
високу еколог≥чну пластичн≥сть виду. ¬сюди рапонтик сафлоровидний зарекомендував
себе ¤к високопродуктивна, високо¤к≥сна культура ун≥версального використанн¤:
л≥карська, кормова, харчова, медоносна, жироол≥йна, парфумна, декоративна.
„исленними досл≥дженн¤ми рапонтик сафлоровидний ¤к надзвичайно ц≥нну кормову та
перспективнукультуру
рекомендовано дл¤ всеб≥чного вивченн¤ та впровадженн¤ в с≥льськогосподарське
виробництво.
Ќайперспективн≥ший
напр¤м вирощуванн¤ цього виду в культур≥ Ц комплексне використанн¤: надземну
масу дл¤ кормових потреб, а кореневу систему ¤к л≥карську та харчову
сировину.
Ѕагатор≥чна трав'¤ниста
рослина заввишки до
¬с≥ кв≥тки трубчаст≥, двостатев≥, ф≥олетово-пурпурн≥. Ќа одн≥й рослин≥ розвиваЇтьс¤ до 10 суцв≥ть. ѕлоди - бур≥ чотиригранн≥ с≥м'¤нки з чубком з перистих щетин. в≥тне в червн≥ - серпн≥, плодоносить в серпн≥-вересн≥.
ѕ≥дземн≥ органи представлен≥ горизонтальним деревТ¤нистим, потовщеним, галузистим кореневищем з численними тонкими еластичними корен¤ми в≥д коричневого до темно-бурого кольору з≥ специф≥чним смол¤нистим запахом. Ѕоков≥ та додатков≥ корен≥ (близько 80-90 %) розм≥щен≥ переважно в орному горизонт≥ ірунту (0-
¬
дик≥й флор≥ його вегетац≥йний пер≥од становить 90-115 дн≥в, а в культур≥ - 75-90
дн≥в. ќблиснен≥сть у фаз≥ бутон≥зац≥њ Ц 80-90%. Ќай≥нтенсивн≥ший р≥ст
простежуЇтьс¤ прот¤гом двох тижн≥в перед цв≥т≥нн¤м. —ередньодобов≥ прирости в
цей час Ц 4-
”
культур≥, ¤к ≥ в природних умовах, рапонтик розмножуЇтьс¤ вегетативним ≥
нас≥ннЇвим шл¤хом (польова всхож≥сть в межах 65%).
«елену масу збирають в к≥нц≥ травн¤. ”рожайн≥сть њњ за два укоси 350-400
ц/га.
«елену масу рапонтика сафлоровидного в природних умовах (на пасовищах) добре
поњдають велика рогата худоба, в≥вц≥ та кон≥. ƒик≥ олен≥ марали, особливо в
пер≥од гону, безпомилково знаход¤ть ≥ охоче поњдають надземн≥ та п≥дземн≥
частини рослини. Ќе випадково рапонтик сафлоровидний ще називають мараловий
кор≥нь, маралова трава, олен¤чий кор≥нь, олен¤ча трава.
ƒл¤
усп≥шност≥ ≥нтродукц≥йного процесу найважлив≥ше значенн¤ маЇ зб≥г ритму розвитку
рослин з пер≥одичн≥стю кл≥мату њхнього нового м≥сцезростанн¤. «
огл¤ду на цезазначимо, що кл≥мат субальп≥йських та альп≥йських лук≥в, зв≥дки
походить рослина, сувор≥ший: с≥чень Ц -16,4∞—,
липень Ц +6,8∞—.
—ередньор≥чна температура: Ц5,8∞—.
јбсолютний максимум температури +20,2∞—,
а м≥н≥мум Ц -42,7∞—.
¬олог≥сть пов≥тр¤ дос¤гаЇ 80-90%, к≥льк≥сть опад≥в Ц 400-
ћарал¤чий кор≥нь маЇ високу зимост≥йк≥сть, невимогливий до тепла. «а морозост≥йк≥стю переважаЇ озиму пшеницю ≥ нав≥ть озиме жито. ÷е св≥тлолюбна рослина, не надаЇтьс¤ дл¤ с≥вби п≥д покрив. ¬имогливий до на¤вност≥ вологи в грунт≥, а також в пов≥тр≥. ¬исокий урожай можна одержати лише при достатньому забезпеченн≥ вологою.
ѕ≥дземна
частина рапонтика сафлоровидного Ї ц≥нною л≥карською сировиною, що м≥стить
гормональн≥ речовини. ≤з кореневищ виготовл¤ють наст≥й, насто¤нку та р≥дкий
екстракт, що тон≥зують ≥ стимулюють центральну нервову систему в раз≥ ф≥зичноњ
перевтоми, загальноњ слабост≥, поганого апетиту, зниженоњ працездатност≥ й
пригн≥ченого стану, пол≥пшують роботу серц¤, позитивно впливають на артер≥альний
тиск.
орм
≥ препарати рапонтика сафлоровидного можна застосовувати в комплекс≥
л≥кувально-проф≥лактичних заход≥в у випадку захворювань репродуктивних орган≥в
де¤ких с≥льськогосподарських тварин, дл¤ актив≥зац≥њ в≥дтворювальноњ функц≥њ. ÷≥
заходи спри¤ють боротьб≥ з ¤лов≥стю тварин ≥ зниженню соб≥вартост≥
продукц≥њ
ультивована сировина
ви¤вл¤Ї собою ц≥л≥, дерев'¤нист≥,
цил≥ндричн≥, горизонтальн≥ кореневища завдовжки до
«агальн≥ анатом≥чн≥ ознаки кореневищ з корен¤ми рапонтикуму сафлоровидного: присутн≥сть в ус≥х тканинах корен≥в та кореневищ ≥нул≥ну; на¤вн≥сть переривчастого к≥льц¤ схизогених вм≥стищ понад ендодермою та окремих вм≥стищ серед елемент≥в вторинноњ флоеми; широк≥ серцевинн≥ промен≥, ¤к≥ под≥л¤ють вторинну флоему та ксилему на окрем≥ стр≥чкопод≥бн≥ д≥л¤нки; в≥¤лопод≥бне поширенн¤ серцевинних промен≥в; переважанн¤ у вторинн≥й ксилем≥ склеренх≥ми, серед ¤коњ розташован≥ малочислен≥ групи драбинчасто-пористих судин.
ќзнаки дл¤ корен≥в: прот¤гом усього житт¤ збер≥гаЇтьс¤ ендодерма та мезодерма первинноњ кори; дл¤ ендодерми специф≥чна на¤вн≥сть смужок (по¤ск≥в) аспар≥; на¤вн≥сть молочник≥в з жовто-коричневим вм≥стом у первинноњ кор≥; на¤вн≥сть рад≥ального 4-6 променевого пучка; утворенн¤ в придаткових корен¤х склеренх≥мних к≥лець; у центр≥ головного корен¤ утворюютьс¤ центральна паренх≥ма, ¤ка накопичуЇ ≥нул≥н; на¤вн≥сть розколини та порожнини в придаткових корен≥в.
ќзнаки дл¤ кореневища:
на¤вн≥сть
покривноњ тканини Ц перидерми; на¤вн≥сть розколин у серцевин≥; на¤вн≥сть
схизогенних вм≥стищ.
«агот≥вл¤ ≥ збер≥ганн¤. ¬икористовують кореневища з корен¤ми(Rizoma et radix Rhapontici), заготовлен≥ восени або навесн≥. ¬икопан≥ кореневища з корен¤ми обтрушують в≥д земл≥, швидко промивають холодною водою ≥ сушать на сонц≥ або в протоплених прим≥щенн¤х. “овст≥ кореневища розр≥зають уздовж. √отову сировину збер≥гають у м≥шках у сухих прим≥щенн¤х. —трок придатност≥ Ч 3 роки. јптеками сировина не в≥дпускаЇтьс¤.
’≥м≥чний склад. ” кореневищах ≥ корен¤х Ї алкалоњди, ≥нул≥н, еф≥рна ол≥¤,
смоли, дубильн≥ речовини (близько 5 % ),
ретинол, аскорб≥нова кислота
(близько 0,1 % ), сол≥ фосфору.
‘армаколог≥чн≥ властивост≥
≥ використанн¤. √аленов≥ препарати тон≥зують ≥ стимулюють центральну нервову систему при
ф≥зичн≥й
перевтом≥, загальн≥й слабост≥, поганому апетит≥, знижен≥й
працездатност≥
й пригн≥ченому стан≥, пол≥пшують роботу серц¤,
позитивно
впливають на артер≥альний тиск, ви¤вл¤ють пом≥тну пробуджуючу д≥ю в раз≥ прийн¤тт¤ снотворних препарат≥в.
ѕрепарати ¬. с. п≥двищують
загальну працездатн≥сть. Ќайб≥льший
терапевтичний ефект спостер≥гаЇтьс¤ у хворих з≥ скаргами на п≥двищену
втомлюван≥сть, поганий настр≥й, знижений апетит, драт≥влив≥сть, головний б≥ль, поганий сон, послабленн¤ статевоњ активност≥, а
також у хворих з вегето-судинними
порушенн¤ми. ¬ г≥неколог≥чн≥й
практиц≥ препарати призначають при
ф≥зичн≥й стомлюваност≥, знижен≥й
працездатност≥ та астенодепресивному стан≥ в кл≥мактеричний пер≥од.
Ћ≥карськ≥
форми ≥ застосуванн¤. ≈кстракт р≥дкий (Exitractum
Leuzeae
fluidum) по 20Ч30 крапель 2Ч3 рази на день перед њдою; наст≥й кореневищ ≥
кор≥нн¤ (3 столов≥ ложки подр≥бненоњ
сировини на
¬ажливою особлив≥стю ц≥Їњ культури Ї њњ ранньостигл≥сть. Ќас≥нн¤ отримують з другого ≥ наступних рок≥в.
Ќас≥нн¤ рапонтика сафлоровид-ного наливаЇтьс¤ в культур≥ Ц 12-14 дн≥в. ”рожай
нас≥нн¤ залежить в≥д багатьох фактор≥в (погодн≥ умови поточного та минулих
рок≥в, густота сто¤нн¤ рослин, на¤вн≥сть шк≥дник≥в). —ередн≥й урожай нас≥нн¤ в
культур≥ - 200-500 кг/га. Ќас≥нн¤ збер≥гаЇ схож≥сть три-чотири роки. Ќас≥нн¤
рапонтика починаЇ проростати при температур≥ +4-5∞—. Ќа початку вегетац≥њ
морозост≥йк≥сть культури вища, н≥ж наприк≥нц≥. ” раз≥ весн¤них заморозк≥в
Ц8-11∞— б≥льш≥сть листк≥в залишаютьс¤ не пошкодженими. Ќадземна частина гине
лише при температур≥ Ц13-15∞—. ѕ≥сл¤ осен≥ культура витримуЇ заморозки Ц5∞—, а
при Ц7-8∞— гине вс¤ надземна частина.
–ослина також посухост≥йка, добре переносить
тимчасову ірунтову та пов≥тр¤ну засуху. Ќайб≥льше потребуЇ вологи прот¤гом 15-20
дн≥в перед цв≥т≥нн¤м. ѕ≥д час дозр≥ванн¤ нас≥нн¤ потреба у волоз≥ р≥зко
знижена.
÷ей вид слабоконкурентний до бурТ¤н≥в. “ому в
перший р≥к житт¤ значну увагу треба прид≥лити боротьб≥ з
бурТ¤нами.
Ќайл≥пшими попередниками Ї озим≥ та просапн≥
культури, багатор≥чн≥ трави.
—≥ють рапонтик у дек≥лька пер≥од≥в: п≥дзимовий,
ранньовесн¤ний та л≥тн≥й. Ћ≥тн≥й пос≥в культури можна робити св≥жоз≥браним
нас≥нн¤м. ¬ умовах ≥нтродукц≥њ рослина добре в≥дновлюЇтьс¤
самос≥вом.
–апонтик сафлоровидний Ц ц≥нний ранньол≥тн≥й
медонос, нектаропродуктивн≥сть
¤кого становить до 100 кг/га.
“ерм≥н використанн¤ плантац≥й досить тривалий Ц
понад дес¤ть рок≥в.