л≥щ≥
л≥щ≥ - надзвичайно обширна ≥ р≥зноман≥тна систематична група. Ќа рослинах харчуютьс¤ представники п'¤ти або шести с≥мейств кл≥щ≥в. Ќе дивл¤чись на таку назву, кл≥щ≥ далеко не завжди виробл¤ють павутину. Ќа таких рослинах, ¤к кротон, до цього просто не доходить - уражений лист обпадаЇ. јле ≥нш≥, б≥льш ст≥йк≥, рослини, так≥, ¤к пальми ≥ плющ≥, кл≥щ≥ деколи обт¤гують ¤кнайтоншою, куди б≥льш н≥жною, н≥ж павукова, павутиною.
л≥щ≥ - дуже др≥бн≥ (до 0,5 мм завдовжки) членистоног≥. ¬они др≥бн≥, в лупу з великим зб≥льшенн¤м видно, що у них три пари н≥г, у б≥льш крупних статевозр≥лих особин - чотири пари н≥г. Ќа старому лист≥ швидше впадають в оч≥ продукти життЇд≥¤льност≥ цих павукопод≥бних - найдр≥бн≥ший б≥л¤стий порошок або ¤кнайтонша павутина. ¬они легко пересуваютьс¤ по рослин≥.
ќдна з особливостей б≥олог≥њ кл≥ща - його здатн≥сть впадати в Ђспл¤чкуї. ѕри пог≥ршенн≥ умов - низьк≥й температур≥ пов≥тр¤, короткому св≥тловому дн≥, п≥двищеноњ вологост≥ - кл≥щ≥ припин¤ють вс¤ку життЇд≥¤льн≥сть, ховаютьс¤ п≥д лусками кори або просто в землю, але надал≥ можуть знов приступити до живленн¤ ≥ розмноженн¤. Ќайб≥льш спри¤тлив≥ дл¤ них висока, до 26∞—, температура пов≥тр¤ ≥ низька волог≥сть. ¬ таких умовах одне покол≥нн¤ зм≥н¤Їтьс¤ ≥ншим через 3-4 тижн≥. ѕлодюч≥сть одн≥Їњ самки - до 300 ¤Їць.
¬исок≥ темпи розмноженн¤ обумовлюють ≥ велику шк≥длив≥сть кл≥ща. «авд¤ки так≥й швидк≥й зм≥н≥ покол≥нь в попул¤ц≥њ кл≥щ≥в також швидко може виробитис¤ ст≥йк≥сть до пестицид≥в.
”ражаютьс¤ рослини: пальми, акал≥фи, калатењ, м≥н≥атюрн≥ тро¤нди, асп≥д≥стри, плющ≥, ф≥кус, корд≥л≥на, кротон.
«аходи боротьби. ѕростий народний зас≥б - гар¤чий мильний розчин. ¬ 1 л води розвод¤ть 20 г мила≥ довод¤ть до температури б≥л¤ 50∞—. ѕри цьому потр≥бно випробувати д≥ю розчину на дек≥лькох листочках, щоб не було оп≥к≥в. якщо оп≥ку не в≥дбулос¤, то цим розчином промити рослини. раще всього використовувати р≥дке мило - так зване зелене кал≥Їве.
ореневий цибулевий кл≥щ Ч небезпечний шк≥дник цибулинних ≥ бульбоцибулинних кв≥ткових рослин. оли викопують ≥ перебирають садивний матер≥ал, можна пом≥тити неозброЇним оком на цибулинах ≥ бульбоцибулинах, особливо б≥л¤ денц¤ або в м≥сц¤х порушенн¤ (пораненн¤) поверхн≥ цибулин незначн≥ осередки загниванн¤, в ¤ких знаход¤тьс¤ малорухлив≥, блискуч≥, б≥л≥ або св≥тло-жовт≥, довжиною в≥д 0,8 мм (самц≥) до 1,1 мм (самки) особини кореневого цибулевого кл≥ща Ч Rhizoglyphys echinopus F. Et R.. ƒоросл≥ кл≥щ≥ мають овальну форму. ¬они б≥л≥ або св≥тло-жовт≥, ноги ≥ ротова частина т≥ла червоно-коричнев≥. ўиток проподосоми видовжений, його задн≥й край неправильноњ форми. яйц¤ б≥л≥, овальн≥, завдовжки 0,25 мм. ” личинок 3 пари н≥г. Ќ≥мфи б≥льш≥ за розм≥ром (0,26 Ч 0,36 мм) ≥ мають 4 пари н≥г.
л≥щ розмножуЇтьс¤ в цибулинах п≥д час збер≥ганн¤. ” цибулину шк≥дник проникаЇ через денце. ќдна самка в≥дкладаЇ в≥д 109 до 800 шт. ¤Їць. „ерез 4Ч 11 дн≥в ≥з ¤Їць вилуплюЇтьс¤ личинка, ¤ка лин¤Ї ≥ перетворюЇтьс¤ в н≥мфу першого в≥ку. Ќ≥мфа маЇ три стад≥њ розвитку (дв≥ обов'¤зкових ≥ одна факультативна). л≥щ Ч вологолюбний вид, ¤кщо волог≥сть пов≥тр¤ нижча 60%, розмноженн¤ припин¤Їтьс¤ ≥ кл≥щ утворюЇ стад≥ю г≥попуса, що ускладнюЇ проведенн¤ заход≥в боротьби з цим шк≥дником. –озвиток одн≥Їњ генерац≥њ за температури 15∞— в≥дбуваЇтьс¤ прот¤гом м≥с¤ц¤, а за 20Ч21º— Ч 14 дн≥в. Ќижн≥й пор≥г розвитку дор≥внюЇ 9,7∞—. ќптимальними умовами дл¤ розвитку шк≥дника Ї температура в межах 23Ч25∞— ≥ в≥дносна волог≥сть пов≥тр¤ понад 85%. ѕрот¤гом року кл≥щ може давати 4Ч9 генерац≥й.
л≥щ живе в грунт≥, куди заноситьс¤ з садивним матер≥алом. ≤з грунту шк≥дник проникаЇ в цибулинн≥ рослини через денце, в бульбоцибулини ≥ потовщене кореневище ≥нших рослин Ч через пошкоджен≥ д≥л¤нки цих орган≥в. Ќа уражених цибулинах пошкоджуютьс¤ кв≥тков≥ бруньки, загнивають цибулини. л≥щ пошкоджуЇ г≥ацинти, тюльпани, глад≥олуси, нарциси, л≥л≥њ, бульби жоржин, може трапл¤тис¤ на бульбах картопл≥, загниваючих коренеплодах моркви ≥ бур¤ка.
—ильно шкодить амарил≥сам ≥ нарцисам, в пер≥од зимовоњ вигонки кв≥т≥в цих рослин. якщо до висаджуванн¤ рослин пошкодженн¤ цибулин було в межах 2Ч5%, то п≥д к≥нець вигонки кв≥т≥в воно становить 25-30%.
«аходи захисту рослин в≥д кл≥ща. «разу п≥сл¤ викопуванн¤ цибулин ≥ бульбоцибулин њх упродовж 5Ч7 тижн≥в п≥дсушують за температури 25Ч30º— ≥ в≥дносноњ вологост≥ пов≥тр¤ 60Ч70%. ожн≥ 7Ч10 дн≥в цибулини сл≥д перегл¤дати ≥ хвор≥ вибраковувати. ѕеред висаджуванн¤м або закладанн¤м на збер≥ганн¤ матер≥ал замочують на 24 години в 0,8%-ному (80 г на 10 л води) розчин≥ препарату актоф≥т, 0,2%. ѕ≥сл¤ цього цибулини, що використовують дл¤ висаджуванн¤, промиваютьс¤ п≥д проточною водою (3Ч5 хв.) з метою видаленн¤ препарату дл¤ безпечноњ роботи з садивним матер≥алом, а цибулини, ¤к≥ закладають на збер≥ганн¤, п≥дсушують ≥ пересипають сухою крейдою або с≥ркою. ƒл¤ зменшенн¤ чисельност≥ кореневого кл≥ща садивний матер≥ал збер≥гають за температури 3Ч5∞— та в≥дносноњ вологост≥ пов≥тр¤ менше 60%.
|
|
|
|
