–озмноженн¤ рослин

 ≥мнатн≥ рослини можна розмножувати нас≥нн¤м ≥ вегетативним способом. ” де¤ких рослин з нас≥нн¤ розвиваЇтьс¤ рослина, ¤ка швидко починаЇ цв≥сти, наприклад бальзам≥ни, тод≥ ¤к кл≥в≥¤ з нас≥нн¤ може зацв≥сти т≥льки через п'¤ть-ш≥сть рок≥в. Ѕагато троп≥чних рослин, хоч ≥ виростають з нас≥нн¤, але в наших умовах майже н≥коли не цв≥туть.

 ≥мнатн≥ рослини нас≥нн¤м розмножуютьс¤ р≥дко. ќдначе, тунберг≥ю, екзакум ≥ однор≥чники, ¤к≥ гарно цв≥туть, можна виростити лише з нас≥нн¤. –озмноженн¤ нас≥нн¤м дозвол¤Ї при дуже низьких затратах одержати велику к≥льк≥сть таких рослин, ¤к колеус, ¤кий ≥нод≥ вирощують в одному горщику по к≥лька екземпл¤р≥в.

 ращий час дл¤ пос≥ву - весна, тод≥ за л≥то сходи встигнуть п≥дрости.  р≥м нас≥нн¤, знадобитьс¤ також спец≥альний грунт ≥ в≥дпов≥дна дл¤ пос≥ву миска, ¤ку пот≥м можна накрити склом або пл≥вкою.

¬ спец≥ал≥зованих магазинах можна знайти спец≥альн≥ пластмасов≥ миски дл¤ пос≥ву, в ≥деальному випадку вони нав≥ть забезпечен≥ спец≥альним пристроЇм дл¤ п≥д≥гр≥ву. ѕроте можна використовувати також звичайний кв≥тковий горщик, фарфорову миску або пластиковий ¤щик з кришкою, ¤к≥ завжди знайдутьс¤ в господарств≥. ѕри цьому необх≥дно дотримувати одну вимогу: все повинне бути абсолютно чистим! ящик або миску перед пос≥вом необх≥дно ретельно вимити, ≥накше можна занести грибок, що викликаЇ вил¤ганн¤ с≥¤нц≥в. ƒл¤ пос≥ву краще використовувати грунт, куплений в магазин≥. ћожна зам≥нити його др≥бним п≥ском або самому приготувати сум≥ш з половини п≥ску ≥ половини торфу.

Ќеобх≥дно, щоб субстрат був рихлим, пов≥тропроникним, не зараженим шк≥дниками, ≥ кр≥м того, щоб в ньому м≥стилос¤ не дуже багато поживних речовин, оск≥льки њх надлишок може пошкодити н≥жним с≥¤нц¤м. Ќаповнити миску субстратом майже до крањв ≥ гарненько полити. ѕот≥м р≥вном≥рно розпод≥лите нас≥нн¤ по поверхн≥ грунту ≥ злегка прим'¤ти дощечкою.

ќбережно полити нас≥нн¤, накрити миску склом або пл≥вкою ≥ поставити в св≥тле тепле м≥сце. ”никати попаданн¤ пр¤мого сон¤чного пром≥нн¤, при необх≥дност≥ зат≥нити миску за допомогою листка паперу.  раще всього нас≥нн¤ проростаЇ у вологому теплому пов≥тр≥; б≥льш≥сть рослин в≥ддаЇ перевагу температур≥ в≥д 20 до 25∞—. ѕри пос≥в≥ прочитати вказ≥вки на упаковц≥ з нас≥нн¤м.

ƒе¤к≥ рослини краще сход¤ть на св≥тл≥, ≥нш≥, наприклад, цикламен, в темнот≥. Ќас≥нн¤ рослин цього типу сл≥д присипати зверху тонким шаром земл≥. Ќас≥нн¤ р≥зних вид≥в рослин сходить неоднаково швидко.

ƒосить нескоро сходить, наприклад, нас≥нн¤ стефанотиса. ” р≥зних вид≥в пальм паростки, залежно в≥д обставин, також з'¤вл¤ютьс¤ лише через р≥к або нав≥ть б≥льше. ѕроте у б≥льшост≥ рослин вже через м≥с¤ць зазелен≥ють сходи. ѕ≥сл¤ того, ¤к вони розпр¤мл¤тьс¤, пл≥вку або скло, що накриваЇ миску, зн≥мають: спочатку т≥льки на день, а пот≥м ≥ зовс≥м прибирають, щоб паростки поступово окр≥пнули.

 оли сходи достатньо п≥дростуть, ≥ на них утворюЇтьс¤ перша пара справжн≥х листочк≥в, провод¤ть п≥к≥руванн¤. ƒл¤ цього спочатку наповнити необх≥дну к≥льк≥сть маленьких глин¤них або пластмасових горщик≥в вологим слабо удобреним ірунтом. « допомогою не дуже гостроњ дерев'¤ноњ палички обережно вийн¤ти паростки ≥ пересадити в п≥дготовлен≥ горщики.

—л≥дкувати при цьому, щоб кор≥нц≥ йшли р≥вно вниз ≥ не загиналис¤. ќбережно полити пересаджен≥ рослини, щоб вони краще укор≥н¤лис¤. —≥¤нц≥ мають були посаджен≥ на таку ж глибину, ¤к ≥ ран≥ше, до п≥к≥руванн¤. Ќ≥жн≥ види рослин можна п≥сл¤ п≥к≥руванн¤ ще ¤кийсь час тримати п≥д склом або пл≥вкою.

Ѕ≥льш≥сть ампельних ≥ витких рослин, у ¤ких довг≥ гнучк≥ стебла, можна розмножувати в≥дводками. ¬ибирають сильний паг≥н ≥ навесн≥ або у перш≥ дн≥ л≥та притискують його до ірунту в маленькому горщику за допомогою шпильки дл¤ волосс¤ або загнутого дротика. —тебло, наприклад, плюща, швидко вкор≥нюЇтьс¤, ¤кщо на його нижн≥й частин≥ зробити невеликий надр≥з. ћожна вкор≥нювати одночасно дек≥лька пагон≥в одн≥Їњ рослини.  оли пагони вкор≥нюютьс¤ ≥ в м≥сц¤х укор≥ненн¤ з'¤вл¤тьс¤ нов≥ листки, молод≥ рослини в≥дд≥л¤ють.

ƒе¤к≥ рослини утворюють в≥дростки в≥д основного стебла (наприклад, бромел≥Їв≥, кактуси та ≥нш≥ сукуленти). ¬≥дростки в≥др≥зають ¤комога ближче до основного стебла, але так, щоб зберегти б≥льшу частину корен≥в.  ожен в≥дросток висаджують в окремий горщик.

’лороф≥туми, ломикаменев≥ утворюють вусики з маленькими розетками рослинок на к≥нц¤х, ¤к≥ можна висаджувати в невелик≥ горщики. ” каланхое ƒегремона ≥ асплен≥ума цибулиноносного маленьк≥ доч≥рн≥ рослинки утворюютьс¤ на дорослих листках, њх висаджують у горщики або ¤щики.

ƒуже багато рослин можна розмножувати живц¤ми. ∆ивцем називаЇтьс¤ частина вегетативного органа (листка, стебла або корен¤), здатна в≥дтворювати вс≥ частини рослини, ¤ких не вистачаЇ. «алежно в≥д того, ¤ку частину рослини дл¤ цього використовують, розр≥зн¤ють верх≥вков≥, стеблов≥, серединн≥ ≥ листов≥ живц≥.

¬ерх≥вков≥ живц≥ в≥др≥зують в≥д верх≥вки пагона, що не здерев'¤н≥ли, так щоб на живц≥ залишилос¤ ще в≥д двох до чотирьох повн≥стю розвинених лист¤. ѕаг≥н обр≥зають приблизно на 1 см нижче за вузол, оск≥льки саме на ньому ран≥ше всього утворюютьс¤ корен≥. ѕот≥м живц¤ пом≥щають в горщик з грунтом, поливають ≥ закривають пл≥вкою, щоб захистити в≥д надм≥рного випаровуванн¤ вологи.  орен≥ швидше утворюютьс¤ в теплому грунт≥. ўоб живець укор≥н¤вс¤ краще, можна обробити його стимул¤тором росту. ” де¤ких вид≥в рослин корен≥ утворюютьс¤ ще легше: живц¤ просто пом≥щають в стакан з водою, так щоб зр≥з (але не лист¤!) пост≥йно знаходивс¤ у вод≥. як т≥льки корен≥ достатньо в≥дростуть, живц¤ можна пересаджувати в грунт. ÷ей спос≥б дуже хороший дл¤ розмноженн¤ колеуса, бальзам≥на, а також, дл¤ б≥льшост≥ ампельних рослин.

—ерединних живц≥в одержують з середньоњ ≥ нижньоњ частини стебла; дал≥ поступають з ними так само, ¤к з верх≥вковими живц¤ми. ÷ей спос≥б даЇ можлив≥сть одержати в≥д одн≥Їњ рослини б≥льше потомства. …ого рекомендуЇтьс¤ застосовувати дл¤ розмноженн¤ традесканц≥њ.

—тебловими живц¤ми можна розмножувати, наприклад юку. ќголене стебло розд≥л¤ють на дек≥лька частин, кожна б≥л¤ 10см, ≥ встромл¤ють живц≥в нижн≥м к≥нцем на глибину 5 см в наперед п≥дготовлену грунтову сум≥ш. „ерез три або чотири тижн≥ утворюютьс¤ перш≥ корен≥, ≥ з'¤вл¤ютьс¤ пагони. “емпература грунту при цьому не повинна опускатис¤ нижче 25∞—.

”замбарськ≥ ф≥алки розмножують листовими живц¤ми. ¬≥д рослини в≥дд≥л¤ють лист з достатньо довгим черешком ≥ пом≥щають в горщик з п≥дготовленим субстратом. „ерез де¤кий час на листку утворюЇтьс¤ дек≥лька доч≥рн≥х рослин, ¤к≥ пот≥м розд≥л¤ють ≥ пересаджують.

Ћист¤ стрептокарпуса розр≥зають упоперек на 3-4 живц≥ ≥ злегка вдавлюють зр≥зом в грунт.

¬≥д циперуса можна просто в≥др≥зувати листок з довгим черешком ≥ опустити його "вниз головою" в стакан з водою. Ќезабаром з листка, що розходитьс¤ парасолькою, з'¤вл¤тьс¤ корен≥, ≥ молоду рослинку можна буде висадити в грунт.

Ѕегон≥¤ дуже добре розмножуЇтьс¤ пагонами г≥лочок з двома або трьома листками. „астина пагона з вузлами, бруньками Ї живцем. Ћистки, ¤к≥ Ї на живц≥, наполовину зр≥зують. ∆ивц≥ висаджують в ¤щик або горщик. ѕаличкою робл¤ть у п≥ску косу заглибину так, щоб живець був не глибоко встромлений. ¬исаджен≥ живц≥ ставл¤ть у тепле св≥тле прим≥щенн¤, але не на сонц≥, накривають скл¤ною посудиною.

Ћисток сансев'Їри, розр≥заний на шматочки, утворюЇ корен≥. ƒл¤ розмноженн¤ беруть листок ≥ розр≥зають на шматки завдовжки 10 см ≥ встромл¤ють на дв≥ третини в п≥сок, накривши скл¤ною баночкою, ставл¤ть у тепле ≥ св≥тле м≥сце. ѕ≥сок треба регул¤рно зволожувати, наливаючи води в п≥ддоник. ўодн¤ треба трохи п≥дн≥мати баночку дл¤ пров≥трюванн¤. „ерез 30-40 дн≥в б≥л¤ нижнього зр≥зу утвор¤тьс¤ корен≥, а пот≥м ≥ бруньки, з ¤ких виростуть невелик≥ листочки. ћолоду рослину висаджують в горшик ≥з землею.

‘≥кус можна розмножувати трьома способами, але найпрост≥ший - це розмноженн¤ живцем. Ќавесн≥ треба зр≥зати верх≥вку або г≥лочку з двома листками. «р≥з висушити промокальним папером ≥ устромити у пл¤шку з водою, навколо обклавши ватою так, щоб г≥лочка не поверталась у шийц≥, ≥ поставити на п≥дв≥конн¤. ўоб вода менше нагр≥валас¤, пл¤шку обгортають папером. „ерез три тижн≥ утворюютьс¤ корен≥ - ф≥кус висаджують.

Ѕагато рослин можна розмножувати листками з черешками, ц≥лими листками або њхн≥ми частинами. ƒл¤ цього беруть листок (наприклад, бегон≥њ корол≥вськоњ) ≥ розр≥зають його на шматочки-трикутники з прожилкою посередин≥; гострими к≥нц¤ми висаджують у вологий п≥сок на глибину до 1 см, накривають скл¤ною банкою ≥ ставл¤ть у тепле м≥сце. ÷ей трикутник листка укор≥нитьс¤, ≥ з бок≥в почнуть рости молоденьк≥ листочки.

÷≥кавими Ї способи розмноженн¤ тро¤нд . ” к≥мнатних умовах тро¤нди розмножують зеленими живц¤ми ≥ щепленн¤м. ” травн≥-червн≥, п≥сл¤ в≥дцв≥танн¤, з молодих, ще не здерев'¤н≥лих пагон≥в тро¤нд зр≥зають живц≥. ѓх розр≥зають на частини з 2-3 (3-4) бруньками. Ќижн≥й зр≥з живц¤ робл¤ть ближче до бруньки, а верхн≥й - трохи вище верхньоњ бруньки. «аготовлен≥ живц≥ висаджують у горщики.

Ќа дно насипають торфоперегн≥йну землю, а зверху - чистий п≥сок (шар завтовшки 2 см). «верху живц≥ накривають скл¤ним ковпаком або банкою, прит≥нивши. „ерез 15-20 дн≥в вони вкор≥нюютьс¤, п≥сл¤ чого њх поливають ≥ висаджують в маленьк≥, горщики.  оли корен≥ обплетуть грудку земл≥ в горщику, жив≥ пересаджують. Ѕутони, ¤к≥ з'¤вл¤ютьс¤, сл≥д видал¤ти, щоб вони не ослаблювали молодих рослин.

ћожна нар≥зувати живц≥ у липн≥-серпн≥ ≥ висаджувати зразу в ¤щики, щоб на нижн≥х зр≥зах утворивс¤ калюс. ѕ≥сл¤ утворенн¤ калюсу, дал≥ до по¤ви корен≥в, укор≥ненн¤ припин¤ють. ∆ивц≥ зв'¤зують у жмутки щоб не пошкодити листки, ≥ ставл¤ть у скл¤ний або пластмасовий посуд з вологим др≥бнозернистим п≥ском. ÷ей посуд ≥з живц¤ми, ¤к≥ т≥сно зв'¤зан≥ в пол≥етиленових м≥шках, пом≥щають в холодильник ѕри температур≥ - 1- 2∞— ≥ при висок≥й вологост≥ пов≥тр¤ рослини збер≥гають повну життЇздатн≥сть до весни. ∆ивц≥ з початками корен≥в не можна заморожувати, оск≥льки њхн¤ н≥жна тканина не витримуЇ низькоњ температури. ¬есною живц≥, ¤к≥ перезимували, прот¤гом 3-5 дн≥в витримують на св≥тл≥ при температур≥ +3-6∞—, пот≥м виймають з м≥шечк≥в ≥ висаджують в ¤щики у приготовлену живильну сум≥ш. ѕри температур≥ 18-20∞— вони дуже швидко вкор≥нюютьс¤, п≥сл¤ чого њх висаджують в горщики. ”кор≥нен≥ живц≥ пересаджують в 9-ти сантиметров≥ горщики в сум≥ш ≥з двох частин дерновоњ земл≥ ≥ одн≥Їњ частини торфу. Ќа 1 кг сум≥ш≥ добавл¤ють 4 г суперфосфату, 2 г кал≥йноњ сол≥ ≥ 1 г розсипного вапна, обприскують 2-3 рази на день водою з пульверизатора. “ро¤нди, ¤к≥ вирощен≥ ≥з зелених живц≥в ≥ укор≥нен≥ у кв≥тн≥-травн≥, до осен≥ добре розвиваютьс¤ ≥ перезимовують. ∆ивц≥ з≥ здерев'¤н≥лих пагон≥в, ¤к≥ зр≥зан≥ при обр≥занн≥ кущ≥в, укор≥нюють таким же способом.

Ѕагато любител≥в к≥мнатних рослин зд≥йснюють щепленн¤ тро¤нд, кактус≥в. ƒе¤к≥ рослини, мають товст≥ пр¤м≥ стебла, можна розмножувати частинами стебла. ∆ивц≥ нар≥зають з≥ старих стебел, ¤к≥ висаджують вертикально або горизонтально у грунтовий субстрат. „астинами стебла розмножують кордил≥ну, драцену, дифенбах≥ю, монстеру, ф≥кус тощо.

∆ивц≥ таких рослин, ¤к гортенз≥¤, герань, традесканц≥¤ та ≥нш≥, п≥сл¤ висаджуванн¤ в п≥сок накривати склом не треба.

–озмноженн¤ цибулинних рослин . ÷ибулинн≥ рослини цв≥туть у р≥зн≥ пори року: одн≥ ранньою весною, а ≥нш≥ - п≥зно восени. Ѕ≥льш≥сть з них розмножуЇтьс¤ заново утвореними маленькими цибулинами, ¤к≥ в≥докремлюють ≥ сад¤ть.

ƒл¤ ранньоњ вигонки в куточку живоњ природи можна брати цибулини тюльпан≥в, нарцис≥в, г≥ацинт≥в та амарил≥са.

¬л≥тку, ¤к т≥льки листки висохнуть, цибулини ставл¤ть у прохолодне м≥сце (3-5∞ —). ” цей час треба п≥дтримувати волог≥сть, поливаючи њх раз на м≥с¤ць. „ерез чотири м≥с¤ц≥ проростають корен≥ та з'¤вл¤ютьс¤ маленьк≥ паг≥нц≥. “од≥ горщики з посадженими цибулинами перенос¤ть у к≥мнату ≥ цибулини накривають невеликими посудинами. —тебла швидко вит¤гуютьс¤ вгору, ран≥ше, н≥ж почнуть проростати листки. “од≥ посудини зн≥мають - ≥ цибулини виган¤ють стебла, на ¤ких незабаром з'¤вл¤ютьс¤ кв≥тки. ƒуже часто б≥л¤ материнськоњ цибулини утворюютьс¤ маленьк≥ цибулинки. њх можна в≥докремлювати ≥ саджати ” горщики. јле рослини з таких цибулинок з'¤вл¤ютьс¤ т≥льки на трет≥й р≥к.

јспарагус, циперус, спат≥ф≥ллум ≥ де¤к≥ види папоротей можна також розмножити под≥лом. –ослини виймають з горщика, розд≥л¤ють руками або за допомогою гострого ножа ≥ зразу ж розсаджують. ѕереваги цього методу в на¤вност≥: в≥дразу дек≥лька готових укор≥нених рослин.

–озмноженн¤ орх≥дей . ќрх≥дењ краще всього розмножувати вегетативним способом - розпод≥лом кореневищ. ƒл¤ цього використовувати т≥льки крупн≥, розвинен≥ кореневища з добре сформованими ростовими бруньками. –озпод≥л звичайно провод¤ть в березн≥ - кв≥тн≥.  ореневища розр≥зати секатором на дек≥лька частин ≥ пом≥стити в субстрат. ќрх≥дењ з укороченим стеблом очистити в≥д старих в≥дмерлих корен≥в, розд≥лити на частини, м≥сц¤ зр≥зу присипати товченим деревним вуг≥лл¤м ≥ кожну частину окремо пом≥стити у в≥дпов≥дний субстрат.

¬ажче всього розмножувати фаленопсис. ѕосадочний матер≥ал одержують, в≥дд≥л¤ючи верх≥вков≥ пагони в≥д материнськоњ рослини. ѕроте пагон≥в зростаЇ мало, тому дл¤ посиленн¤ пагоноутворенн¤ рекомендуЇтьс¤ видал¤ти в≥дцв≥лий кв≥ткон≥с. « основи його виростуть нов≥ пагони, придатн≥ дл¤ живцюванн¤.

–озмноженн¤ папоротей спорами . ѕапорот≥ можна розмножувати не т≥льки розпод≥лом кореневищ, але ≥ спорами. «наход¤тьс¤ вони на нижн≥й сторон≥ лист¤ (вањ). ѕри дозр≥ванн≥ вони добре видн≥. ƒосп≥лий лист папорот≥ сл≥дуЇ з≥рвати ≥ на дек≥лька дн≥в пом≥стити в целофановий пакет. «≥бран≥ таким чином спори пос≥¤ти на добре прогр≥тий ≥ продезинф≥кований субстрат, що знаходитьс¤ в плоских мисках. ѕ≥сл¤ пос≥ву спор субстрат обов'¤зково поливати, особливо в жарку погоду. „ерез два - три м≥с¤ц≥ спори проростуть ≥ з'¤вл¤тьс¤ маленьк≥ ростки. –ослини, що виросли ≥з ростк≥в, п≥к≥рувати, коли вони дос¤гнуть висоти 4-5 см.

Ќа головну