¬имоги до води
ращою вважають дощову воду, ¤ку рослини свого часу отримували у природних умовах. ¬она в б≥льшост≥ випадк≥в в≥дпов≥даЇ згаданим вимогам, а кисню м≥стить майже в дес¤ть раз≥в б≥льше в≥д колод¤зноњ. ” рег≥онах з розвинутою х≥м≥чною промислов≥стю, вапн¤ним та цементним виробництвом, ≥нтенсивним спалюванн¤м твердого й р≥дкого палива через на¤вн≥сть поб≥чних дом≥шок - саж≥, др≥бних краплин м≥неральних мастил, невластивих х≥м≥чних сполук, часточок вапн¤ного ≥ цементного пилу - ц≥нн≥сть дощовоњ води може бути зведена нан≥вець. ращою Ї тала сн≥гова вода, або вода в≥д розморожуванн¤ холодильника. ƒл¤ цього достатньо в холодильнику заморозити потр≥бну к≥льк≥сть в≥дф≥льтрованоњ водопров≥дноњ води в звичайних формах дл¤ харчового льоду. јле в цьому випадку воду заморожують не повн≥стю, а лише до того ступен¤, поки не перетворитьс¤ на л≥д три чверт≥ њњ об'Їму. “од≥ в центр≥ кубика концентруватиметьс¤ розс≥л р≥зних дом≥шок. …ого потр≥бно злити, а з льоду виходить прекрасна, чиста ≥ м'¤ка вода дл¤ поливу.
олод¤зна, джерельна та артез≥анська вода, ¤к правило, м≥стить велику к≥льк≥сть розчинних солей кальц≥ю, магн≥ю, зал≥за, алюм≥н≥ю тощо. «а на¤вност≥ њх понад 1% вважаЇтьс¤ м≥неральною ≥ може бути придатною дл¤ вживанн¤ людиною, але не дл¤ рослин, ¤ким необх≥дна здеб≥льшого х≥м≥чно чиста вода. —ол≥, особливо карбонатн≥, поступово накопичуютьс¤ в ірунт≥, зм≥нюючи його реакц≥ю (рЌ) до лужноњ (7-7,5 ≥ б≥льше). як в≥домо, корен≥ рослин ефективн≥ше засвоюють поживн≥ речовини за слабокислоњ реакц≥њ ірунтового розчину - рЌ 5,5-6,5. ѕри рЌ б≥льше 7,0 де¤к≥ з поживних речовин (фосфор, зал≥зо, марганець, бор та ≥нш≥) стають недоступними дл¤ рослин, в≥д чого вони хвор≥ють на хлороз.
¬ода з р≥чок та ≥нших поверхневих водойм, кр≥м звичайних солей, також може м≥стити нафтопродукти, сучасн≥ миюч≥ засоби, канал≥зац≥йн≥ в≥дходи п≥дприЇмств.
¬одопров≥дну воду р≥зноман≥тними способами очищають в≥д дом≥шок та шк≥дливих речовин, знезаражують хлором або ультраф≥олетовими промен¤ми, привод¤ть до стану, придатного до вживанн¤ в њжу та дл¤ питт¤. Ќезважаючи на очистку, така вода м≥стить певну к≥льк≥сть розчинених солей, а також розчинений хлор у газопод≥бному стан≥, ¤кий видал¤Їтьс¤ самост≥йно прот¤гом приблизно добового утриманн¤ води у в≥дкритому посуд≥.
ќтже, головна проблема п≥дготовки води до поливу пол¤гаЇ в зменшенн≥ њњ жорсткост≥, головним чином карбонатноњ. ÷≥Їњ мети можна дос¤гти к≥лькома способами. ќдин з них - кип'¤т≥нн¤, внасл≥док чого частина карбонатних солей переходить у нерозчинний стан, а т≥, що залишилис¤, прот¤гом доби зосереджуютьс¤ в нижн≥й третин≥ посуду, в ¤кому в≥дстоюЇтьс¤ вода. ¬ерхн≥ дв≥ третини в≥дсто¤ноњ води обережно зн≥мають сифоном та використовують дл¤ поливу, а решту виливають. Ќедол≥ком цього способу Ї те, що п≥д час кип'¤т≥нн¤ з води майже повн≥стю зникаЇ кисень, такий потр≥бний дл¤ кор≥нц≥в.
Ќайпрост≥ший спос≥б пом'¤кшенн¤ води в домашн≥х умовах такий: потр≥бно пом≥стити 500 г торфу в полотн¤ний м≥шок ≥ опустити його на н≥ч в 10-л≥трове в≥дро з водою. ѕ≥сл¤ триразового використанн¤ торф потр≥бно зам≥нити.
Ќе використовуйте дл¤ поливанн¤ дистильовану або ≥он≥зовану воду, хоча допускаЇтьс¤ зм≥шувати њњ з поливальною водою в сп≥вв≥дношенн≥ 1:1, що, зрозум≥ло, знижуЇ вм≥ст солей у вод≥ удв≥ч≥.
«меншити жорстк≥сть можна, зм≥шуючи м'¤ку дощову воду з жорсткою. ќдним з найд≥Їв≥ших способ≥в зменшенн¤ жорсткост≥ води Ї обробка щавлевою кислотою, ¤ка, реагуючи з сол¤ми кальц≥ю, переводить њх в осад. ≥льк≥сть кислоти у кожному конкретному випадку встановлюють досл≥дним шл¤хом, додаючи њњ невеликими порц≥¤ми, сотими грама на л≥тр, контролюючи кислотн≥сть води до рЌ 5,5.
оли ірунт надм≥рно залужений (рЌ вище 7,0), рослини допустимо де¤кий час поливати слабкими (0,1%) розчинами с≥рчаноњ, лимонноњ або ортофосфорноњ кислот. ÷ей зах≥д не позбавл¤Ї ірунт в≥д накопичених солей, але п≥дкислюЇ його, робл¤чи доступними заблокован≥ кальц≥Їм поживн≥ речовини.
ƒо рослин, ¤ких необх≥дно поливати т≥льки м'¤кою водою, в≥днос¤тьс¤ антур≥уми, афел¤ндра, бегон≥њ, бромел≥Їв≥, гарден≥¤, гортенз≥¤, диффенбах≥¤, дипладен≥¤, дизиготека, жасмин, ≥ксора, камел≥¤, лептоспермум, маранта, мирт, орх≥дењ, пальми, папорот≥, пентас, рододендрон, ф≥ттон≥¤, цитрусов≥.
|
|
|
|
